Чернобыльская катастрофа — авария, которая произошла 26 апреля 1986 года на Чернобыльской атомной электростанции (Чернобыльской АЭС) в  Украине. Она считается самой тяжелой аварией на АЭС за всю историю, и единственная классифицируется 7-м уровнем опасности по Международной шкале ядерных событий.

Катастрофа началась во время испытания систем 26 апреля 1986 года на реакторе №4 Чернобыльской АЭС, недалеко от города Припять. Был внезапный подъем выходной мощности, и когда была сделана попытка аварийного отключения, произошел ещё более резкий экстремальный скачок выходной мощности, который привел к разрушению корпуса реактора и серии взрывов.

4 квітня 2015 року на філологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбувся  II Конкурс знавців української мови «Грамотій», у якому взяли участь 100 учнів зі шкіл м. Харкова та Харківської області.

За результатами Конкурсу було нагороджено грамотами:

Сабадаш  Владу, ученицю  9-А класу, за ІІ місце серед учнів 9 класів;

Білоусову Ларису Олександрівну  за високий професійний рівень у підготовці переможця.

 1 квітня - День народження

 Миколи Гоголя

(1809-1852 рр.)

 а

Мабуть, після Шекспіра не було загадковішого письменника, ніж наш Микола Гоголь. Ще за часів навчання гімназійні товариші нарекли його таємничим карлою. І протягом усього подальшого життя психологічний портрет письменника це потверджував.

а

Гоголь поєднав у собі й загадку таланту, й загадку любові…

а

Проте ще більше містичних загадок породила його смерть, якій передувало друге й остаточне спалення праці всього його життя - другого тому «Мертвих душ».

 а

Микола Васильович Гоголь народився в Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині. У 1818-1819 рр. Микола Гоголь навчався у Полтавському повітовому училищі, а в 1821 р. вступив у новозасновану Гімназію вищих наук у Ніжині. Пробував він свої сили і в розмаїтих літературних жанрах; водночас, випробовуючи свою спостережливість і талант комедіографа, писав сатиру "Дещо про Ніжин, або Для дурнів закон не писаний". Вслід за першою повістю "Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала" Гоголь опублікував ряд художніх творів і статей: "Глава з історичного роману", "Глава з малоросійської повісті: Страшний Кабан", "Жінка" та ін. "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831-1832) не лише засвідчили дивовижно швидке визрівання гоголівського генія, а й вивели його на авансцену європейського романтизму. У трьох повістях - у "Сорочинському ярмарку", "Майській ночі…" а "Ночі перед Різдвом" - любовний сюжет, позбавлений ідилічності, був близький до хитромудрих витівок закоханих, але ця колізія ускладнювалася не лише звичайним у таких випадках опором людей старого покоління, а й участю, доброзичливою чи ворожою, ірреальних сил. І навіть дві найменші повісті циклу - "Зачароване місце" та "Пропала грамота" - побудовані на напівіронічному-напівсерйозному контрасті бажаного та реального, прагнень і результату, причому розвиток інтриги не обходиться без участі тих самих ірреальних сил. У повістях "Миргород" (1835) і частково "Арабесок" (1835) вульгарність і повсякденність поєдналися з напруженим пафосом, гротескним зламом сюжетних і розповідних планів, з тривожним, катастрофічним духом столичного, петербурзького життя. Із художньо-історичних творів Миколи Гоголя найзначнішими є незакінчена драма "Альфред" (1835) і повість "Тарас Бульба" (1835). Історизм Гоголя безпосередньо підвів його до "Ревізора" - комедії з винятково глибоким, справді філософським змістом. У березні 1837 р. письменник уперше приїхав у Рим, де зустрівся з колонією російських художників і де написав частину "Мертвих душ". Водночас Гоголь створив ряд інших творів, зокрема повість "Рим" (1842 р.). У 1842-1843 рр. були опубліковані "Твори Миколи Гоголя" в 4 томах. 

21 лютого 1852 року вранці М. В. Гоголь помер у своїй квартирі, в будинку Тализіна на Нікітському бульварі.