Традиційно,19 листопада, відзначається День народження нашої гімназії. Цілий тиждень різними заходами вітають свою альмаматер учні, вчителі, батьки гімназистів. Гарний настрій, урочиста атмосфера та яскраві враження панують на святі. Свої таланти й творчі здібності демонструють учні.Незабутні враження залишаться в пам’яті учасників і гостей свята. З Днем народження, гімназіє!Міцного здоров’я всім нам, добра, миру, подальших успіхів!!!

З днем захисника України

14 жовтня в Україні з давніх давен вважається особливим днем. Саме в свято Покрова Пресвятої Богородиці українці славлять своїх захисників.

Воїне, лицарю славний,
Ти зброю тримаєш в руках,
Щоб на нашу країну-державу
Злий не позарився враг.
Будь мужній і будь достойний
Ти слави своїх батьків,
Відважний вкраїнський воїне,
Нащадку славних козаків!

06 жовтня 2015 року в районі був проведений І (районний) етап конкурсу ораторського мистецтва, де учні старших класів показали вміння розкрити обрану тему "Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами" (І. Багряний).
Учениця 11-А класу Фоміна Аліна посіла I місце (керівник Прийомко А.Є.).
Вітаємо з перемогою!

Дорогие коллеги! Накануне нашего профессионального праздника хочется пожелать мира и гармонии во всем, счастья, радости,здоровья, благополучия нам и нашим близким.
Пусть от общения с нами раскрываются детские сердца, наполняются добротой и желанием помочь . Пусть знания, которые мы сеем, попадают на благодатную почву и дают быстрые всходы. 
Пусть верным другом будет оптимизм.

Пригадаємо нашу перемогу учениці 8-А класу Мамедової Каміли ( III місце) на XV Фестивалі дитячого та юнацаького конкурса "Мій Пушкін" у номінації "Літературна творчість, поезія" (2013-2014 н. р.) (керівник В. А. Бойко)

А в 2014-2015 н. р.на XVI Фестивалі дитячого та юнацаького конкурса "Мій Пушкін" у номінації "Декламування поезії" перемогу отримала учентиця 8-В класу Шарма Сюзанна (керівник І. М. Семенева).

Щиро вітаємо переможців.

Ось  і промайнуло знову ще одне літо зі своїми найголовнішими для нашої країни святами. Через декілька днів розпочнеться новий 2015-2016 навчальний рік, щоб було легше, беремо участь в роботі різних семінарів. Дуже хочеться, щоб нарешті над усіма нами засяяло мирне сонечко.

Вітаємо з Днем Перемоги!

Ми знову прийдемо до вічного вогню,

Рокам ніколи пам’яті не стерти

Про тих,хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра!

Цей день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і громадянському обов’язку, довічна синівська шана і повага. Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край.

«Ніколи знову», адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

Чернобыльская катастрофа — авария, которая произошла 26 апреля 1986 года на Чернобыльской атомной электростанции (Чернобыльской АЭС) в  Украине. Она считается самой тяжелой аварией на АЭС за всю историю, и единственная классифицируется 7-м уровнем опасности по Международной шкале ядерных событий.

Катастрофа началась во время испытания систем 26 апреля 1986 года на реакторе №4 Чернобыльской АЭС, недалеко от города Припять. Был внезапный подъем выходной мощности, и когда была сделана попытка аварийного отключения, произошел ещё более резкий экстремальный скачок выходной мощности, который привел к разрушению корпуса реактора и серии взрывов.

4 квітня 2015 року на філологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбувся  II Конкурс знавців української мови «Грамотій», у якому взяли участь 100 учнів зі шкіл м. Харкова та Харківської області.

За результатами Конкурсу було нагороджено грамотами:

Сабадаш  Владу, ученицю  9-А класу, за ІІ місце серед учнів 9 класів;

Білоусову Ларису Олександрівну  за високий професійний рівень у підготовці переможця.

 1 квітня - День народження

 Миколи Гоголя

(1809-1852 рр.)

 а

Мабуть, після Шекспіра не було загадковішого письменника, ніж наш Микола Гоголь. Ще за часів навчання гімназійні товариші нарекли його таємничим карлою. І протягом усього подальшого життя психологічний портрет письменника це потверджував.

а

Гоголь поєднав у собі й загадку таланту, й загадку любові…

а

Проте ще більше містичних загадок породила його смерть, якій передувало друге й остаточне спалення праці всього його життя - другого тому «Мертвих душ».

 а

Микола Васильович Гоголь народився в Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині. У 1818-1819 рр. Микола Гоголь навчався у Полтавському повітовому училищі, а в 1821 р. вступив у новозасновану Гімназію вищих наук у Ніжині. Пробував він свої сили і в розмаїтих літературних жанрах; водночас, випробовуючи свою спостережливість і талант комедіографа, писав сатиру "Дещо про Ніжин, або Для дурнів закон не писаний". Вслід за першою повістю "Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала" Гоголь опублікував ряд художніх творів і статей: "Глава з історичного роману", "Глава з малоросійської повісті: Страшний Кабан", "Жінка" та ін. "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831-1832) не лише засвідчили дивовижно швидке визрівання гоголівського генія, а й вивели його на авансцену європейського романтизму. У трьох повістях - у "Сорочинському ярмарку", "Майській ночі…" а "Ночі перед Різдвом" - любовний сюжет, позбавлений ідилічності, був близький до хитромудрих витівок закоханих, але ця колізія ускладнювалася не лише звичайним у таких випадках опором людей старого покоління, а й участю, доброзичливою чи ворожою, ірреальних сил. І навіть дві найменші повісті циклу - "Зачароване місце" та "Пропала грамота" - побудовані на напівіронічному-напівсерйозному контрасті бажаного та реального, прагнень і результату, причому розвиток інтриги не обходиться без участі тих самих ірреальних сил. У повістях "Миргород" (1835) і частково "Арабесок" (1835) вульгарність і повсякденність поєдналися з напруженим пафосом, гротескним зламом сюжетних і розповідних планів, з тривожним, катастрофічним духом столичного, петербурзького життя. Із художньо-історичних творів Миколи Гоголя найзначнішими є незакінчена драма "Альфред" (1835) і повість "Тарас Бульба" (1835). Історизм Гоголя безпосередньо підвів його до "Ревізора" - комедії з винятково глибоким, справді філософським змістом. У березні 1837 р. письменник уперше приїхав у Рим, де зустрівся з колонією російських художників і де написав частину "Мертвих душ". Водночас Гоголь створив ряд інших творів, зокрема повість "Рим" (1842 р.). У 1842-1843 рр. були опубліковані "Твори Миколи Гоголя" в 4 томах. 

21 лютого 1852 року вранці М. В. Гоголь помер у своїй квартирі, в будинку Тализіна на Нікітському бульварі.

Свята України

В історії нашої держави є свята, які мають велике значення для України. Серед них є події загальнонаціонального масштабу, до яких український народ йшов кілька століть, відвойовуючи свою свободу і незалежність.

До них відносяться:

• День Соборності України - 22 січня
• День Конституції - 28 червня.
• День Незалежності - 24 серпня

Ці свята дуже тісно пов`язані з історичним минулим українського народу. 21 січня 1990 живий ланцюг об`єднав Київ і Львів, віщуючи швидкий вихід України зі складу СРСР і показуючи всьому світу волю українців до свободи і незалежності.

Ще з часів Радянського Союзу в українців залишилось свято 1 і 2 травня - День праці. Напевно, це найулюбленіше свято після тривалих новорічних і різдвяних канікул.

Так само до свят загальнонаціонального масштабу відносяться:
• Новий рік - 1 січня,
• Різдво - 7 січня
• Жіночий день -8 березня
• Великдень і Трійця.

До святкування релігійних свят - Різдва, Великодня та Трійці українці ставляться з особливим теплом і трепетом. Найбільше це помітно у жителів Західної України, які до нашого часу зберегли, продовжують відроджувати і передавати з покоління в покоління традиції святкування цих свят.

На Україні існує безліч професійних свят, таких як День Міліції, День працівника торгівлі, День Радіо, та інші.

Найближчi свята

Міжнародний день птахів 1 квітня Щорічно, 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». В 1906 році було підписано Міжнародну конвенцію з охорони птахів, з того часу 1 квітня - це не лише свято підписання Конвенції, а й – Міжнародний день птахів. Вчені, ще на початку ХХ століття, говорили про зникнення видів пернатих. За статистичними даними, список пернатих кожного...

Міжнародний день дитячої книги 2 квітня Цей день святкують всі, хто вважає, що книга - джерело знань. Свято було засновано у 1967 році, коли ініціативна група Міжнародної ради з дитячої книги прийняла рішення відзначати його в день народження чудового письменника з Данії Ганса Христіана Андерсена. У цей день діти всій Землі отримують від Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) спеціально підготовлене послання, що супроводжується... Міжнародний день Інтернету 4 квітня Відносно нове свято, Міжнародний день Інтернету, вже стало частиною життя українських громадян. Щорічно 4 квітня всі працівники, пов`язані з всесвітньою мережею, а також прості користувачі з радістю відзначають цей день. Цікаво знати, що православне товариство, хоч і неофіційно, але обрало покровителів Інтернету. Це Віра, Надія, Любов і Софія, їх мати. Католицька церква також, шляхом...

Коли і чому люди в різних країнах стали зустрічати 1 квітня жартами і розіграшами, невідомо, хоча на цей рахунок існує кілька теорій. Згідно з однією з них, ця традиція пов'язана з днем весняного рівнодення, який у багатьох народів був початком нового року.

Свято відзначався весело і шумно і не один день, а з 21 березня по 1 квітня. Пізніше з введенням григоріанського календаря Новий рік перенесли на 1 січня, але люди ще довго залишалися вірними старій традиції та вітали одне одного з Новим роком 1 квітня.

З часом привітання ставали все більш жартівливими, а подарунки все більш «безглуздими», а потім і зовсім забули про Новий рік і просто стали розігрувати один одного та від душі реготати, коли вдавалося околпачити ближнього.

Коли 1 квітня стало Днем сміху в нашій країні, ніхто точно не знає, але вважається, що навіть самі безглузді жарти та розіграші в цей день залишаються безкарними з тих пір, як в далекому 1725 році жителів Петербурга розбудив сполох. Зазвичай цим тривожним дзвоном городян сповіщали про пожежу, але то було вранці 1 квітня, і тривога виявилася помилковою, точніше жартівливою.

У нас в країні ніяких спеціальних першоквітневих жартів або розіграшів не передбачено, і всі намагаються кепкувати в міру власної фантазії і почуття гумору, а от у Франції, наприклад, в цей день прийнято непомітно вішати на спину один одному різнокольорових риб з паперу. Французи стверджують, що перші першоквітневі риби з'явилися у них ще в часи Римської імперії: кажуть, раз - якраз 1 квітня - імператор Доміціан терміново скликав сенат, щоб порадитися з державними мужами про те, як йому... приготувати гігантську рибу!

До 85-річчя геніальної поетеси сучасності Ліни Костенко

Немає часу на поразку...

                              Л. Костенко

  

Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в родині вчителів у містечку Ржищеві на Київщині. Невдовзі родина переїхала до Києва, де пройшло її дитинство, де закінчила середню школу. Віршувати розпочала ще в юності. По закінченню школи поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, але залишила його і переїхала навчатися в Московський літературний інститут імені М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 р. Її дипломною роботою була перша збірка «Проміння землі» (1957), високо оцінена рецензентами. Вона засвідчила потужний образний потенціал молодої авторки, про який Василь Симоненко невдовзі скаже : «Це та простота, яка поєднує в собі красу, мудрість, тонку душевну чутливість і і хороший смак». Ці риси притаманні і наступним книжкам авторки: «Вітрила» (1958), «Мандрівка серця» (1961), вони стали найосновнішою ознакою індивідуального стилю Ліни Костенко, які вона дбайливо оберігатиме упродовж усього творчого життя.

Повернувшись в Україну, працювала на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка сценаристом, написала кілька кіносценаріїв ( у тому числі «Дорогою вітрів» та «Перевірте свої годинники»; останній відзначений премією на республіканському конкурсі), перекладачем, входила до складу редакційної колегії журналу «Дніпро».

У 1962 р. через ідеологічну цензуру збірку «Зоряний інтеграл» не було надруковано. Така сама доля спіткала іншу не видану збірку «Княжа доба» (вже 1972 року).

Почалося цькування Ліни Костенко: в’їдливі епіграми Івана Глинського, істерія М. Равлюка на сторінках «Правды Украины». «Стихи Лины Костенко, за небольшим исключением, и тематикой, и образной системой, и внутренним настроением скорее повернуты вспять, а не устремлены вперед. В них то и дело встречаешь понятия: бог, вещие колокола, божье бытие, рок смерти, смиренная молитва, крест, свечка — да всего и не перечесть. И употребляются они не в отрицательном или ироническом смысле.»
( М. Равлюк. Незыблимые устои // Правда Украины.- 1963.- 27 июня).

Ім’я поетеси зникло навіть зі сторінок періодики. Але за час вимушеного мовчання вона все одно продовжувала писати «в шухляду», і вірила, що її твори люди таки прочитають:

Настане день, обтяжений плодами.
Не страшно їм ні слави, ні хули.
Мої суцвіття, биті холодами,
ви добру зав’язь все-таки дали.
І то нічого, що чигали круки,
що проминуло так багато літ.
З такого болю і з такої муки
Душа не створить бутафорський плід.

В результаті цієї натхненної, самовідданої, творчої, мовчазної праці з під пера авторки через роки вийдуть «Маруся Чурай», «Берестечко», кілька драматичних поем: «Сніг у Флоренції», «Дума про трьох братів не азовських», «Скіфська балада» і багато інших високохудожніх поезій. У 1969 році в діаспорі було видано велику збірку «Поезії», до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою.

Поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону аж до 1977 р., до появи збірки «Над берегами вічної ріки», сповненої уважності й любові до людини, осмислення життєвого досвіду. У цій збірці й у наступних збірках читачеві широко розкривається національна історія («Лютіж», «Чигиринський колодязь», «Стара церковця в Лемешах», «Князь Василько», «Чадра Марусі Богуславки», «Горислава-Рогніда», «Древлянський триптих», драматична поема «Дума про братів неазовських»).

А згодом у 1979 р. у видавництві «Радянський письменник» з’явився історичний роман у віршах «Маруся Чурай». За кілька днів восьмитисячний тираж було розкуплено. Легендарна Маруся Чурай — стражденна і чиста душа — увійшла до сердець читачів. У романі порушено морально-етичні, філософські, правові, політичні, естетичні проблеми, які поетеса розглядала на національному грунті. В основу твору Л. Костенко поклала відому пісню «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», авторство якої приписується легендарній Марусі Чурай. У романі центр уваги переноситься з побутово-мелодраматичних моментів на історичні, національні та психологічні, а мотив про пісенну творчість героїні витісняє інші. Авторці вдалося створити не просто психологічний портрет Марусі, а й показати її причетність до подій періоду боротьби українського народу за незалежність в середині XVII ст. З романом Ліни Костенко поверталася українська ідея — ідея незнищенності народу, як його пісні. 1987 року цей роман було відзначено Шевченківською премією.

У 1980 р. виходить у світ книга поезій «Неповторність» , у 1987 р. — книга «Сад нетанучих скульптур». Того ж 1987 р. виходить її збірка віршів для дітей «Бузиновий цар». А після періоду напруженої роботи Ліна Василівна робить воістину щедрий подарунок читачеві — «Вибране» (1989), куди увійшла збірка «Інкрустації». У 1999 р. у видавництві «Либідь» виходить історична поема «Берестечко», окремою брошурою видана лекція «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», прочитана 1 вересня 1999 р. в національному університеті «Києво-Могилянська академія». А у 2010 р. вийшов перший прозовий роман Л. Костенко «Записки українського самашедшого», який став яскравою подією в сучасному літературному житті України.

На сьогодні Ліна Костенко — автор понад десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: «Мандрівка серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), «Річка Геракліта» (2011, вибране, а також нові вірші), «Мадонна перехресть» (2011, нові, а також раніше не друковані вірші); історичних віршованих романів «Маруся Чурай» (1979), «Берестечко» (1999, перевидання 2010), прозового роману «Записки українського самашедшого» (2010) тощо.

Твори української авторки перекладені багатьма мовами світу. Вони неодноразово входили до закордонних антологій і збірників, а також видані окремими книгами.

Ліна Костенко — лауреат престижних премій, зокрема — Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги (2000), Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, премії імені Франческо Петрарки, якою відзначено її книжку «Ілюстрації» (в перекладі італійською мовою, 1994). У дипломі зазначено : «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». У 1998 р. у Торонто Л. Костенко здобула найвищу відзнаку Світового конгресу українців — медаль Святого Володимира.

Ліна Костенко — справжній майстер художнього слова. ЇЇ поезія — це приклад самовідданого і шляхетного служіння народові. Вона пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по — філософськи осмислює зміст життєвих проблем. Філософська лірика Л. Костенко — велика частина поетичного доробку автора. Усі найважливіші філософські питання так чи інакше порушено в її творах: це й питання сенсу людського життя, швидкоплинності часу, діалектики духовного та матеріального.

Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Твори Ліни Костенко на історичну тематику підносять ідею патріотизму, любові до Батьківщини, рідної мови, рідного народу, прищеплюють почуття причетності до своєї історії, культури, вчать на подіях минулого проводити аналогії до нашого сьогодення і приймати доленосні рішення з урахуванням історичного досвіду.

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це не небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

***

Розп’ято нас між заходом і сходом,
Що не орел — печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!

Цікавою є інтимна лірика Ліни Костенко. У віршах Ліни Костенко про любов передано весь діапазон цього найвищого і найсвятішого почуття: від потаємного спалаху душі до розумного усвідомлення кохання як щастя і випробування.

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем ?!
такі вже рідні і такі чужі.

* * *

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу, її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства...

Значущість поезії Ліни Костенко полягає в сутності самої поетеси, яку вона визначила так: Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність«.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

	Костенко Л.В. Вибране / Л.В. Костенко.- К.: Дніпро, 1989.- 559 с.
	Костенко Л.В. Річка Геракліта / Л.В. Костенко; упоряд. та передм. О. Пахльовської; післямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович.- К.: Либідь, 2011.- 336с.: іл.
	Костенко Л.В. Мадонна Перехресть / Л.В. Костенко .- К.: Либідь, 2011.- 112 с.
	Костенко Л.В. Триста поезій. Вибрані вірші / Л.В. Костенко.- К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012.- 416 с.
	Костенко Л. В. Берестечко: історичний роман / Л.В. Костенко; авт. післямов І. Дзюба, В. Панченко; іл. С. Якутовича.- К.: Либідь, 2010.- 232 с.: іл.
	Костенко Л.В. Записки українського самашедшого / Л.В. Костенко.- К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.- 416 с.
	Дзюба І.М. Є поети для епох / І.М. Дзюба.- К.: Либідь, 2011.- 208 с.: іл.
	Жуковська Г.М. «Усе іде, але не все минає». Пам’ять і час у творчості Ліни Костенко: монографія / Г.М. Жуковська.- К.: Книга, 2010.- 188 с.
	Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних: матеріали круглого столу / Ред.-упоряд. Т.В. Шаповаленко.- К.: ВД «Києво-Могилянська академія». 2005.- 105 с.
	Ліна Костенко. Лицарство духу // Жулинський М. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Жулинський.- К.: Либідь, 2011.- С. 919-929.
	Раїса Мовчан. Ліна Костенко // Українська література: Кн. для вчителя: 7 кл. / наук. ред., упорядкув. Р.В. Мовчан.- 2-ге вид.- К.: Генеза, 2010.- С.166-170. Роман Корогодський. Ліна // Українська література: Кн. для вчителя: 7 кл. / наук. ред., упорядкув. Р.В. Мовчан.- 2-ге вид.- К.: Генеза, 2010.- С.63-66. Володимир Панченко. Ржищів Ліни Костенко // Українська література: Кн. для вчителя: 7 кл. / наук. ред., упорядкув. Р.В. Мовчан.- 2-ге вид.- К.: Генеза, 2010.- С.67-75.
	Барабаш С.Г., Барабаш Д.В., Бондаренко Г.С. Ліна Костенко // Нові імена в програмі української літератури / Упоряд. В.Я. Неділько.- К.: Освіта, 1993.- С. 217-248.
	Ліна Костенко // Сверстюк Є.О. Світлі голоси життя / Є.О. Сверстюк.- К.: ТОВ «Видавництво „Кліо“, 2014.- С.535-537.

Про життя і творчість Ліни Костенко на сторінках періодики:

— Александрова В. Дівчина з легенди. Літературно-музична композиція за романом Ліни Костенко » Маруся Чурай « / В. Александрова // Українська мова й література в сучасній школі.- 2013.- № 3.- С. 66-71.

— Андреєва С.Г. Поетична екологія Ліни Костенко / С.Г. Андреєва // Шкільна бібліотека.- 2013.-№ 3-4.- С. 94-96.

— Бабкова Л.Е. Ліна Костенко «Кольорові миші». Урок літератури. 6 клас / Л.Е. Бабкова // Вивчаємо українську мову та літературу.- 2011.- № 27.- С. 17- 19.

— Бакута О.М. Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю. 11 клас / О.М. Бакута // Вивчаємо українську мову та літературу.- 2014.- № 34-36.- С. 14- 20.

— Бутенко С.І. Морфологічне вираження метафор у творчості Ліни Костенко / С.І. Бутенко // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота.- 2014.- № 3.- С.16- 20.

— Галич О. «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко як імітація документального твору / О. Галич // Слово і час.- 2012.- № 7.- С. 105- 110.

— Глеб О. Роль пейзажів у історичному романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» та інтерпретація їх учнями під час роботи над текстом / О. Глеб // Українська література в загальноосвітніх школах.- 2011.- № 7-8.- С. 30- 32.

— Голобородько Я. Вербалізація вічності: філософемні інкрустації Ліни Костенко / Я. Голобородько // Слово і час.- 2012.- № 7.- С. 111- 116.

— Голобородько Я. Ліна Костенко: потвердження канону / Я. Голобородько // Методичні діалоги.- 2012.- № 11.- С. 9- 12.

— Голобородько Я. Людина, доля, час у поетичних рефлексіях Ліни Костенко ХХІ ст. / Я. Голобородько // Вивчаємо українську мову та літературу.- 2012.- № 29.- С. 36- 39.

— Горблянський Ю. «Кривава фієста сучасності» в одкровенні від Ліни Костенко (Зауваги про «Записки українського самашедшого») / Ю. Горблянський, М. Кульчицька // Слово і час.- 2011.- № 5.- С. 73- 83.

— Гуріна О.А. " Все починається з любові..." Тема кохання в ліриці А.А. Ахматової, Лесі Українки, Ліни Костенко / О.А. Гуріна // Зарубіжна література в школі.- 2015.- № 1-2.- С. 74- 77.

— Денискіна Г. Парадоксальні висловлення: логічний та лінгвістичний феномен (На матеріалі «Записок українського самашедшого» Ліни Костенко) / Г. Денискіна // Дивослово.- 2015.- № 1.- С. 43- 46.

— Дідух Г. Позакласне читання: творчість Ліни Костенко (моделі уроків) / Г. Дідух // Дивослово.- 2013.- № 2 .-С. 9- 17.

— Жидкова Н.М. Правова та моральна оцінка судочинства XVIIст. За романом Л. Костенко «Маруся Чурай» / Н.М. Жидкова // Історія та правознавство.- 2011.- № 16-18.- С. 85- 90.

— Зімкова Л. Вічні питання у творчості Ліни Костенко / Л. Зімкова // Відкритий урок.- 2012.- № 9.-С. 88-89.

— Іванишин П. Проза генія. Або Роман опору Ліни Костенко / П. Іванишин // Дивослово.- 2011.- № 4.- С. 57- 60.

— Левченко Г. Необароковий діаріуш людства Ліни Костенко / Г. Левченко // Слово і час.- 2011.- № 5.- С. 84- 89.

— Ліна Костенко / Автор- упоряд. М. Савка // УСЕ для школи.- 2001.

— Мардус (Степаненко) О. В " Саду нетанучих скульптур " Ліни Костенко / О. Мардус (Степаненко) // Українська мова й література в сучасній школі.- 2013.- № 3.- С. 54- 57.

— Мельникова А.С. Кохання у творчості Дмитра Павличка та Ліни Костенко / А.С. Мельникова // Вивчаємо українську мову та літературу.- 2013.- № 12.- С. 24- 28.

— Міхіна В.Б. «Хотіла б я тебе, мов плющ обняти...» (інтимна лірика Ліни Костенко) / В.Б. Міхіна // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота.- 2014.- № 4.- С. 12- 16.

— Науменко С. «Тихе сяйво над моєю долею». Тема кохання в поезіях Г. Аполлінера, Б. Пастернака, Л. Костенко / С. Науменко // Всесвітня література в сучасній школі.- 2012.-№ 7-8.- С.72- 76.

— Небеленчук І. Лицарство — чи то життєві ідеали, моральні цінності і честь, а чи ?.. Вивчення вірша Ліни Костенко «Майже переклад з провансальської» / І. Небеленчук // Українська література в ЗОШ.- 2011.- № 6.- С. 30- 35.

— Олійник А. " Нерівність душ — це гірше, ніж майна«. Урок-диспут з елементами театралізації за романом Ліни Костенко «Маруся Чурай» / А. Олійник // Українська мова й література в сучасній школі.- 2013.- № 2.- С. 31 — 33.

— Омельчук С. Вивчення іменників-власних назв в основній і старшій школі на матеріалі поетичних творів Ліни Костенко / С. Омельчук // Українська мова й література в сучасній школі.- 2013.- № 7-8.- С. 23- 26.

— Павлів І. Використання чайнвордів на уроках української літератури. Ліна Костенко / І. Павлів // Бібліотека "Дивослова«.- 2011.- № 10.- С. 36.

— Приліпко К. Соціальні діалекти в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» / К. Приліпко // Методичні діалоги.- 2012.- № 5-6.- С. 42 — 59.

— Проценко С. Урок пам’яті: " Друга світова війна у дзеркалі літератури" (За поезіями О. Твердовського і Л. Костенко) / С. Проценко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- 2011.- № 6.- С. 62- 63.

— Ратушняк О. Методика аналізу та інтерпретації ліричного твору ( на матеріалі поезії Ліни Костенко " Цей ліс живий. У нього добрі очі" ) / О. Ратушняк // Дивослово.- 2014.- № 2.- С.7- 9.

— Рудька К. «На цій землі головне — набутися разом...» (Збірник афоризмів із роману «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко) / К. Рудька // Методичні діалоги.- 2012.- № 4.- С. 47- 53.

— Савчук Н. Методика аналізу історичного роману Ліни Костенко " Маруся Чурай « / Н. Савчук // Українська література в загальноосвітній школі.- 2012.- № 2.- С.2- 6.

— Слюккова Г.І. «На любові тримається світ» (за мотивами інтимної лірики Г. Гейне, Лесі Українки, Л. Костенко) / Г.І. Слюккова // Зарубіжна література в школі.- 2013.- № 13-14.- С. 39- 41.

— Соснова К. Ліна Костенко «Дощ полив...». Урок у 6 класі / К. Соснова // Дивослово.- 2012.- № 7.- С. 7- 9.

— Чумак Т. «Вже почалось, мабуть, майбутнє...» (Читацька конференція за творчістю Ліни Костенко) / Т. Чумак // Дивослово.- 2011.- № 7.- С. 10- 17.

— Чумак Т. Проблема вірності і зради у творах Ліни Костенко на історичну тематику / Т. Чумак // Дивослово.- 2011.- № 7.- С. 17-20.

— «Я вибрала долю собі сама...» (Ліна Костенко) // Позакласний час.- 2015.- № 2.-С.24-25.

— Ярошенко Р. «Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко) / Р. Ярошенко, А. Буратевич // Українська мова й література в сучасній школі.- 2013.- № 2.- С. 6-11.